Пасхальное послание Высокопреосвященнейшего Ефрема, архиепископа Бердянского и Приморского

«Видите гробныя пелены; тецыте и миру проповедите,

яко воста Господь, умертвивый смерть,

яко есть Сын Бога, спасающаго род человеческий».

(Ипакои Пасхального канона).

 

Возлюбленные о Господе досточтимые пастыри, боголюбивые иноки и инокини, дорогие братья и сестры! В эту священную ночь, преисполняясь  великой радостью, от всего сердца приветствую вас апостольской благой вестью —

Христос Воскресе!

Вновь по всему миру на разных языках звучат эти великие слова, знаменуя победу Христа над смертью, свидетельствуя о торжестве Божией любви и освобождении человечества от греховного плена. Снова Господь по Своему неизреченному долготерпению сподобил нас услышать это радостное приветствие, в котором сосредоточена вся наша вера, вся наша надежда и все наше упование.

Закончились страдания и смертные скорби Богочеловека Христа! Он почил на кресте плотию и дух Свой предал в руки Бога Отца. Он пострадал и умер за наши грехи. Но смерть не cмогла удержать Его в своих недрах, и в третий день, восстав из мертвых, Он разрушил преисподнее царство дьявола, и его оружие – смерть. В Своем воскресении Господь победил не только Свою смерть, но и смерть вообще и положил начало воскресению всего человеческого рода, имеющему совершиться в последний день существования мира.

Ныне исполнились слова Христа, сказанные Им в ночь перед Своим вольным страданием: «Я увижу вас опять, и возрадуется сердце ваше, и радости вашей никто не отнимет у вас» (Ин. 16:22-23). От этих слов ликует душа, потому что в священную Пасхальную ночь мы воистину лицом к лицу встречаемся с Богом. Мы не просто вспоминаем события двухтысячелетней давности, а становимся живыми, реальными их участниками. Поэтому вместе с ветхозаветным праведником Иовом мы можем воскликнуть: «Я слышал о Тебе слухом уха; теперь же мои глаза видят Тебя!» (Иов 42:5).

Воскресение Христово стало главной и центральной темой проповеди и святых апостолов, и святых Отцов, и Пастырей Церкви. Каждое мгновение их жизни было пронизано этим свидетельством о Воскресении. В этом свидетельстве не было ни тени сомнения, ни капли соглашательства с «миром сим». Они смело несли Благую весть не боясь угроз, даже до смерти.

Мы живем в то время, когда во многих сердцах охладевает вера в Бога и из них уходит любовь, когда предается забвению Евангельское благовестие и истинные ценности подменяются ложными. Люди ищут в христианстве решения только своих бытовых проблем и, разочаровавшись в том, что не получают чаемых земных благ, считают, что религия – это отжившие предрассудки, которые мешают строить царство всеобщего благоденствия на земле. Те же, кто хочет идти за Христом, получают от таких людей насмешки, оплевания, заушения, а иногда и мученическую смерть. Ведь Сам Господь в своем служении не имел где главу приклонить, и ученикам своим без всяких оговорок сказал, что на земле не может им дать ничего, кроме Чаши, которую Сам испиет, и крещения, которым Сам крестится (Мк. 10:39). И все, кто отверглись себя, взяли на себя Крест Христов и грядут за Спасителем, на земле – странники, дом и отечество которых там – на небесах, в Царствии небесном.

Поэтому и нам, для достижения этого Небесного Отечества, нужно немало потрудиться в нашем земном странствии, если мы хотим достичь желаемой цели. Разумный путник не будет себя отягощать ненужными, а тем более, вредными вещами, чтобы не ослабеть в пути. Так и нам надо помнить, что ничего из этого мира мы не возьмем с собой: ни богатства, ни славы, ни красоты телесной. Уйдут в небытие великие мироправители, события, которые сегодня занимают все наши мысли – забудутся, дела рук человеческих, которые вызывают у нас восторг – обратятся в прах, как и их создатели. Только наши поступки, мысли и намерения будут нашим багажом, только от них мы или оправдаемся, или будем осуждены.

Путь Церкви в мире, полном зла, повторяет путь Христа, повторяют его и дети Божии, ведь нет нераспятых в Царстве Христовом. Пройдя свой земной путь в скорбях и печалях чада Божии, как говорит Сам Господь, «в мире скорбни будете», но воскреснете во славе со своим Господом и Учителем!

Святой Григорий Богослов, рассуждая о бессмертии в одной из своих проповедей, говорит: «У меня дух замирает, когда я представляю себе то нескончаемое будущее, которое лежит предо мной». И сегодня Господь сподобляет нас прикоснуться к Горнему Иерусалиму, увидеть это чаемое отечество хотя бы отдаленно через пасхальную радость, которая наполняет в эту всепразднственную и спасительную ночь души молящихся.

В этом году, Господь особым образом посетил всех нас через болезнь, которая охватила практически весь мир. А в нашей стране эти бедственные события начались в дни Великого поста, когда каждого человека Святая Православная Церковь призывает к покаянию.  Вспоминаются слова свт. Василия Великого о том, что «за уклонение наше от Бога и за нерадение насылает на нас Бог сии удары, не с намерением сокрушить, но с желанием исправить, как и добрые отцы исправляют нерадивых детей». И мы спешим исправить свою жизнь и верим, что Господь применив горькое врачевание, дарует нам радость и отрет всякую слезу с очей наших. Ибо Своим Воскресением, по словам святителя Игнатия Брянчанинова, «Христос нашу землю, бывшую до Него преддверием ада, сделал преддверием Рая».

Дорогие братья и сестры! Желаю всем вам в эти святые пасхальные дни неизреченной радости, ликования, укрепления в вере, чтобы жизнь наша сияла любовью и добрыми делами. Разделим радость о Воскресшем Спасителе со всеми ожидающими от нас поддержки и утешения, оказывая им своё сострадание и милосердие. Будем праздновать этот день едиными устами и чистым сердцем, ибо, по слову святителя Филарета Московского, «кто празднует с чистым сердцем, тот празднует с Ангелами; кто празднует с любовью к Богу и Воскресшему Христу и в духе братолюбия к ближним, тот празднует в общении с Небесной Церковью».

Пусть благословение Божие пребывает со всеми вами, и радостное пасхальное приветствие жизнеутверждающе звучит в наших сердцах:

Воистину Воскресе Христос!

Смиренный

+Ефрем

Божией милостию Архиепископ Бердянский и Приморский

Пасха Христова

2020 г.,

г.Бердянск


Пасхальне послання Бердянського Архіпастиря українською мовою

 

« Погляньте на похоронні пелени,

 поспішайте і світові звістіть,

що воскрес Господь, умертвивши смерть,

 Він бо є Син Бога, що спасає рід людський.».

(Іпакой Пасхального канону, глас 4).

 

Возлюблені у Христі всечесні пастирі, боголюбиві ченці та черниці, дорогі брати і сестри! В цю священну ніч, сповнений великої радості, від усього серця, вітаю вас апостольською благою звісткою: —

Христос Воскрес!

По всьому світі,  різними мовами звучать ці великі слова, знаменуючи перемогу Христа над смертю, засвідчуючи торжество Божої любові і звільнення людства від гріховного полону. Через Своє невимовне довготерпіння, Господь сподобив і нас знову почути це радісне вітання, у якому зосереджена вся наша віра, вся наша надія і все наше уповання.

Закінчилися страждання і смертні скорботи Боголюдини Христа! Він спочив на хресті тілом і дух Свій віддав у руки Бога Отця. Він постраждав і помер за наші гріхи. Але смерть не змогла втримати Його у своєму лоні, і на третій день повставши з мертвих, зруйнував пекельне царство диявола, і його зброю смерть. У Своєму воскресінні Господь переміг не тільки Свою смерть але і смерть взагалі, і поклав початок воскресінню всього людського роду, що має відбутися в останній день існування світу.

Нині справдилися слова Христа, сказані Ним в ніч перед Своїми вільними стражданнямя: «Я побачу вас знову,  серце ваш радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!» (Ін. 16, 22). Від цих слів радіє душа, бо в священну Великодню ніч ми воістину безпосередньо, лицем до лиця,  зустрічаємося з Богом. Ми не просто згадуємо події двохтисячолітньої давнини, а стаємо живими, реальними їх учасниками. Тому разом із старозавітним праведником Іовом ми можемо виголосити: «Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе! » (Іов 42, 5).

Воскресіння Христове стало головною і центральною темою проповіді і апостолів, і святих Отців, і пастирів Церкви. Щомиті їх життя було пронизане свідченням про Воскресіння. У цьому свідоцтві не було ні тіні сумніву, ні краплі пристосуванства зі «світом цим». Вони сміливо несли Благу звістку, не боячись погроз, навіть до смерті.

Ми живемо в час, коли в багатьох серцях згасає віра в Бога і втрачається любов, забувається Євангельське благовістя і підмінюються справжні цінності. Люди шукають в християнстві рішення тільки своїх побутових проблем, і якщо не отримують бажаних земних благ, розчаровуються, вважають, що релігія — це віджиті забобони, які заважають будувати царство загального благоденства на землі. Ті ж, хто хоче йти за Христом, отримують від таких людей глузування, образи, а іноді, і мученицьку смерть. Але Сам Господь у своєму служінні не мав де голову прихилити, і учням своїм без будь-яких застережень сказав, що на землі не може їм дати нічого, крім Чаші, яку Сам вип’є, і хрещення, яким Сам хреститься (Мк. 10:39). І всі, хто зреклися себе, взяли на себе Хрест Христовий і слідують за Спасителем, на землі мандрівники, батьківщина яких — там, на небесах, в Царстві небесному.

Тому, і нам, для досягнення цієї Небесної Вітчизни, потрібно чимало потрудитися у нашій земній мандрівці, якщо ми хочемо досягти бажаної мети. Розумний мандрівник, щоб не ослабнути в дорозі, не буде себе обтяжувати непотрібним, а тим більше, шкідливими речами. Так і нам треба пам’ятати, що нічого з цього світу ми не візьмемо із собою, ні багатства, ні краси тілесної, ні слави. Відійдуть у минуле великі правителі, події, які сьогодні займають всі наші думки — забудуться, справи рук людських, які викликають у нас захоплення, як і їх творці, перетворяться в прах. Тільки наші вчинки, думки і наміри будуть нашим багажем, і  ними або  виправдаємося, або будемо засуджені.

Шлях Церкви в цьому світі, повному зла, повторює шлях Христа, повторюють його і діти Божі, адже немає нерозіп’ятих в Царстві Христовому. Пройшовши свій земний шлях в скорботах і печалях, як каже Сам Господь — «страждання зазнаєте в світі », — чада Божі воскреснуть у славі зі своїм Вчителем і Господом!

Святий Григорій Богослов, розмірковуючи про безсмертя в одній із своїх проповідей, говорить: «У мене дух завмирає, коли я уявляю собі те нескінченне майбутнє, яке простирається переді мною». І сьогодні Господь сподобляє нас доторкнутися до Небесного Єрусалиму, побачити цю очікувану батьківщину хоча б віддалено через пасхальну радість, яка наповнює в цю всесвяткову і спасительну ніч наші душі.

В цьому році, Господь особливим чином відвідав всіх нас через хворобу, яка охопила практично весь світ. В нашій країні ці тяжкі події почалися в дні Великого посту, коли кожну людину Свята Православна Церква закликає до покаяння. Пригадуються слова святителя Василія Великого про те, що «за наше ухилення від Бога і за недбальство насилає на нас Бог ці удари, не з наміром знищити, але з бажанням виправити, як і добрі батьки виправляють недбайливих дітей».  І ми поспішаємо виправити своє життя і віримо, що Господь застосувавши гірке лікування, дарує нам радість і витре кожну сльозу з очей наших. Бо Своїм Воскресінням, за словами святителя Ігнатія Брянчанинова, «Христос нашу землю, що була до Нього порогом пекла, зробив порогом Раю».

Дорогі брати і сестри! Бажаю всім вам в ці святі пасхальні дні невимовної радості,  зміцнення у вірі, щоб життя наше сяяло любов’ю і добрими справами. Поділімся радістю про Воскреслого Спасителя з усіма хто очікує від нас підтримки і розради, проявляючи до них наше співчуття і милосердя. Святкуймо цей день єдиними вустами і чистим серцем, бо, за словом святителя митрополита Філарета, «хто святкує з чистим серцем, той святкує з Ангелами; хто святкує з любов’ю до Бога і Воскреслого Христа і в дусі братолюбства до ближніх, той святкує в спілкуванні з Небесною Церквою».

Нехай благословення Боже перебуває з усіма вами, і радісне пасхальне життєстверджуюче привітання лунає в наших серцях:

Воістину Христос Воскрес!

Смиренний

+Єфрем,

з ласки Божої

архієпископ Бердянський і Приморський.

Пасха Христова

2020 р., 

м. Бердянськ